Ситуация такая, братишки, расскажу вам как я накупил закладок и как проспорил, что рассмешу попа в церкви. Это было нечто, поверьте мне на слово! Все началось с того, что я стал задумываться, как бы себя забавить и взорвать мозги, да так, чтобы колеса в глазах взрывались.
Однажды я забрел на улицу крайнего района, где тащилась такая тян, что дух захватывало. Увидел ее и понял, что мой путь к закладкам только начинается. Я решил подойти и познакомиться.
"Эй, скажи, детка, ты не знаешь, где можно закинуться колесами?" - спросил я с горящими глазами.
Тян меня взглядом от головы до ног и шепчет "А тебе какие нужны? У меня всякое есть, спайс, кодеин, все что угодно!" - и ее голос сделался таким седативным, что я уже начал теряться в речах.
Услышав про кодеин, я не сдержался и взрывал свои карманы, доставая оттуда все имеющиеся деньги. Я знал, что этот чалый не обманет и принесет мне искомое.
Так я и купил свои закладки, похожие на маленькие голубые таблетки. Хоть у нас и был холодный бетонный двор, но я чувствовал себя как ни в чем не бывалый таблетолог, готовый испытать все силы этого мира.
Дома, я сел за стол, на котором разложил всю свою нажитую добычу. Мысли заполнились предвкушением, а руки неслышно вытягивали одну закладку за другой. Я был взбудоражен, ощущая, как сила нарастает внутри меня.
Сидя за столом, я прятался от постоянного взгляда своего отражения в зеркале. Мои помутневшие глаза говорили, что я уже где-то далеко, где-то за гранью реальности.
Музыка звучала громко, словно оркестр выгнал из меня все сомнения и страхи. Я стал забывать о церкви и попе, ведь у меня же была главная роль в этом представлении. Я хотел взорвать всю планету своими мыслями и сентиментами.
Но когда я вспомнил о своей обещанной шутке про попа, я понял, что время пришло. Я иду в церковь. Войдя в святое место, я ощущал, как незнакомая сила заставляла меня усмехаться.
Какое-то время я просто сидел и наблюдал за происходящим. Люди молятся, восхваляют своего господа, а я сижу с ухмылкой на лице, зная, что сейчас все изменится.
"Мы рассмеем попа вместе, братишки!" - шептал я себе под нос, готовясь к своему великому выступлению.
Наконец, настал момент. Я поднялся и встал перед всеми. Взгляды были обращены на меня, и я почувствовал себя настоящей звездой, затаившей себя в глубинах наркотического восторга.
Резкая ухмылка и шумные смешки заполнили церковь. Я смеялся как безумный, забывая о своей роли и церемонии. Взгляды попа и прихожан были наполнены удивлением и возмущением.
"Что это за безумие?!" - гремел голос попа.
А я продолжал ржать, не слушая никого. Ощущал только себя и наркотический эффект, который сделал меня царем этой церкви.
Но как всегда, все хорошее быстро кончается. Пришли охранники и рванули меня к выходу. Я продолжал хохотать, пока они не утащили меня на улицу, закидывая закрытыми глазами специальные препараты, чтобы смягчить эти эмоции.
"Оставьте меня, детка, проводите свою безумную церемонию без меня!" - кричал я, но охранники уже не слышали меня.
Вот так, братаны, я проспорил свою шутку и получил вместо смеха эмоциональный шторм. Но даже сейчас, вспоминая об этом, я все равно улыбаюсь, потому что знаю, что моя история останется в сердцах и в памяти многих.
Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!